Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 226/859/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.03.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2024.
Дата набрання законної сили: 15.03.2024
Номер судового провадження: 61-18113ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 березня 2024 року
		м. Київ
		справа № 226/859/23
		провадження № 61-18113 св 23
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,                    Луспеника Д. Д., 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		представник позивача -  ОСОБА_2 ,
		відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське»,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 07 вересня 2023 року у складі судді Рибкіна О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Зубакової В. П., Остапенко В. О.,
		ВСТАНОВИВ:
		1.            Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У травні 2023 року  ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (далі - ТОВ «Краснолиманське», товариство) про стягнення заборгованості по заробітній платі.
		Позовна заява мотивована тим, що він працює у ТОВ «Краснолиманське» гірником підземним 3 розряду. 
		21 листопада 2014 року він звертався із заявою про звільненням його 
		за власним бажанням, яку було спрямовано рекомендованим поштовим відправленням № 8532700663176 на юридичну адресу відповідача, а саме 
		державне підприємство «ВК Краснолиманська» м. Родинське, м. Покровськ Донецької області, індекс 85310. Ця адреса на той час була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Відповідач його заяву не отримав, а тому вона повернулась. 
		14 листопада 2019 року він повторно звертався із заявою про звільнення його за власним бажанням, просив виплатити належні йому кошти та надати довідку про розмір заборгованості, яку відповідач також не отримав. 
		23 березня 2023 року він направив вищевказані заяви на нову юридичну адресу відповідача, а саме: вул. Прорізна, 12а у м. Києві, індекс 01001. 
		Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 28 квітня 2023 року у справі № 226/480/23 його позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Краснолиманське» на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 13 726,86 грн з урахуванням вже утриманих податку та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з ТОВ «Краснолиманське» на користь держави судовий збір у сумі 1 073,60 грн.
		Товариством не було нараховано заробітну плату за період з грудня 
		2014 року по травень 2023 року, що порушує його права на отримання заробітної плати.
		Відповідач знаходиться у простої та не забезпечує його роботою, не видає завдань, до роботи не запрошує та не звільняє. Тобто він перебуває у простої з вини товариства, а тому ТОВ «Краснолиманське» зобов`язано сплатити йому за цей період 2/3 тарифної ставки. 
		Здійснення повного розрахунку зі звільненим працівником проводиться не на вимогу такого працівника, а відповідно до положеньзакону. Згідно з 
		частиною першою статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника, 
		у тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
		З врахуванням викладеного ОСОБА_1  просив суд стягнути 
		з ТОВ «Краснолиманське» на його користь заробітну плату за період з грудня 
		2014 року по липень 2023 року у розмірі 2/3 тарифної ставки встановленого розряду гірничоробочого підземного 3 розряду за період з грудня 2014 року по липень 2023 року у розмірі 415 735,76 грн.
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 07 вересня 
		2023 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12 січня 2024 року, позов  ОСОБА_1  задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 грудня 2014 року по 14 січня 2018 року за час простою у розмірі двох третин тарифної ставки гірника підземного 3 розряду першої групи у сумі 94 934,35 грн. 
		У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто 
		з ТОВ «Краснолиманське» на користь держави судовий збір у розмірі 949,35 грн.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з 05 вересня 2014 року 
		до 15 січня 2018 року у ТОВ «Краснолиманське» запроваджено режим простою, 
		а саме відбулось зупинення роботи, викликане невідворотною силою (обставинами непереборної сили), що підтверджується сертифікатом від 01 грудня 2014 року № 2024 Торгово-промислової палати України, наказами 
		ТОВ «Краснолиманське» від 10 вересня 2014 року № 1861, від 01 листопада 
		2017 року № 1, від 15 січня 2018 року № 2. З 15 січня 2018 року товариство відновило свою господарську діяльність у повному обсязі.
		Таким чином, відповідно до вимог частини першої статті 113 КЗпП України відповідач зобов`язаний здійснити виплату заробітної плати позивачу за час простою у межах заявлених позовних вимог за період з 01 грудня 2014 року 
		по 14 січня 2018 року включно з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
		Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заробітної плати за період з 15 січня 2018 року по липень 2023 року у розмірі двох третин тарифної ставки встановленого розряду гірника підземного 3 розряду задоволенню не підлягають, оскільки з 15 січня 2018 року товариство поновило свою господарську діяльність, позивач з цього часу роботу на підприємстві не виконував, тому підстави для стягнення заробітної плати на його користь за цей період відсутні.
		Заробітна плата позивача за час простою за період з 01 грудня 2014 року 
		по 14 січня 2018 року у розмірі двох третин тарифної ставки гірника підземного 
		3 розряду першої групи становить 94 934,35 грн.
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 липня 2022 року № 40 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Донецького апеляційного суду на Дніпровський апеляційний суд.
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 07 вересня 2023 року залишено без змін.
		Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 за період з 15 січня 2018 року по 31 липня 2023 року, тому в іншій частині рішення суду у силу статті 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядалося.
		Посилання позивача, як на підставу для стягнення з ТОВ «Краснолиманське» заборгованості по заробітній платі за період з 15 січня 2018 року 
		по 31 липня 2023 року, на те, що відповідач не видає завдань, до роботи не запрошує та не звільняє, апеляційний суд вважав необґрунтованими. Товариство вчиняло дії для повідомлення позивача про поновлення трудових відносин 
		у січні 2018 року. 
		Проте направлення позивачем на адресу ТОВ «Краснолиманське» за період 
		з 2014 року по 2023 рік двох заяв про звільнення, які товариство не отримало та вони повернулися на адресу позивача, не є належним доказом того, що роботодавець не звільняє ОСОБА_1 та вчиняє простій.
		Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення заробітної плати за період з 15 січня 2018 року по липень 2023 року у розмірі двох третин тарифної ставки встановленого розряду гірника підземного 3 розряду задоволенню не підлягають, оскільки з 15 січня 2018 року товариство поновило свою господарську діяльність у повному обсязі, простій товариства закінчився, позивач з цього часу роботу у товаристві не виконував, тому правові підстави для стягнення заробітної плати на його користь за цей період відсутні.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 -  ОСОБА_2  просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й рішення суду першої інстанції змінити, 
		а саме позов задовольнити у повному обсязі стягнувши з ТОВ «Краснолиманське» на його користь заборгованість по заробітній платі за період з 15 січня 2018 року по 31 липня 2023 року у розмірі 320 496,89 грн, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 226/859/23з Димитровського міського суду Донецької області.
		У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про відмову у позові у частині стягнення заробітної плати за період з 15 січня 
		2018 року по липень 2023 року, оскільки позивач неодноразово направляв відповідачу заяви про звільнення з роботи, які останнім отримано не було. 
		Про закінчення простою відповідач не повідомляв про це позивача, роботою не забезпечував, до роботи не запрошував або не вживав заходів для його звільнення. Отже, саме унаслідок дій відповідача відбувся простій, оскільки товариство не вживало заходів для забезпечення роботою позивача, а тому 
		ТОВ «Краснолиманське» повинно сплатити йому 2/3 тарифної ставки за весь період трудових відносин. 
		Відзив на касаційну скаргу не надійшов. 
		2. Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження 
		у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Судом установлено, що згідно з копією трудової книжки з 23 листопада 2012 року позивач працює у ТОВ «Краснолиманське» гірником підземним 3 розряду з повним підземним робочим днем у шахті (а. с. 8 зворот, 9).
		Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 28 квітня 2023 року у справі № 226/480/23 позов  ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто 
		з ТОВ «Краснолиманське» на користь  ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 13 726,86 грн з урахуванням вже утриманих податку та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з ТОВ «Краснолиманське» на користь держави судовий збір у сумі 1 073,60 грн.
		14 листопада 2019 року  ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача про звільнення його за власним бажанням, просив провести з ним повний розрахунок та надати довідку про розмір заборгованості по заробітній платі (а. с. 11-12).
		Торгово-промисловою палатою України на звернення ТОВ «Краснолиманське» 
		01 грудня 2014 року видано сертифікат № 2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), відповідно до якого у зв`язку із протиправним збройним захопленням державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» невстановленими особами, на території якого здійснює провадження господарської діяльності ТОВ «Краснолиманське», Торгово-промислова плата України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) ТОВ «Краснолиманське» при здійсненні господарської діяльності на території м. Родинське Донецької області (державне підприємство «Краснолиманська») та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння і сплати податків та обов`язкових платежів, початок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01 жовтня 2014 року (а.с.25, 40, 51).
		Згідно з наказом ТОВ «Краснолиманське» від 10 вересня 2014 року № 1861 «Про встановлення простою виробничих дільниць підприємства» з 05 вересня та орієнтовно по 30 вересня 2014 року вважати періодом простою виробничих дільниць підприємства з видобутку вугілля № 1, № 8, № 10 та підготовчих робіт 
		№ 1, № 2 з причин, не пов`язаних з виною працівників. Головному бухгалтеру провести відповідні розрахунки заробітної плати за весь період простою для працівників, виходячи із розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого робітнику розряду/окладу (частина перша статті 113 КЗпП України), крім працівників, які мають бути задіяні у роботах з підтримки життєдіяльності підприємства, а саме - роботоспроможності гірничошахтного устаткування, попередження затоплення гірничих виробок тощо. Оплата праці працівників, які мають бути задіяні у роботах з підтримки життєдіяльності підприємства, повинна бути проведена у відповідності з діючим законодавством України на підставі рапортів на відрядні та почасові роботи (форма № 5, код ОТКУД № 110 та форма 
		№ 750, код ОТКУД № 750), оформлених належним чином. Працівникам вказаних дільниць дозволити не виходити на роботу до закінчення простою, якщо не виникне термінова потреба відновлення робіт. Начальникам виробничих дільниць, на яких встановлено період простою, не пізніше 01 жовтня 2014 року скласти та подати до економічного відділу підприємства списки працівників, які не вийшли на роботу, з зазначенням дат невиходу з причини простою, узгоджені з головним інженером (а.с. 34, 50).
		Відповідно до наказу ТОВ «Краснолиманське» від 01 листопада 2017 року № 1 «Про часткове поновлення господарської діяльності підприємства», з 01 листопада 
		2017 року поновлено господарську діяльність підприємства частково, приступити до відновлення первинної бухгалтерської, кадрової та іншої організаційно-розпорядчої документації підприємства (а.с. 37-38, 52-53).
		Згідно з наказом ТОВ «Краснолиманське» від 15 січня 2018 року № 2 «Про поновлення господарської діяльності підприємства» з 15 січня 2018 року поновлено господарську діяльність підприємства у повному обсязі. Не пізніше ніж у 3 (три) денний термін приступити до врегулювання трудових відносин із працівниками, які перебували у штаті підприємства станом на 01 жовтня 2014 року (а.с. 39, 53-54).
		Відповідно до акту ТОВ «Краснолиманське» про повідомлення працівника про закінчення простою на підприємстві від 18 січня 2018 року, з метою врегулювання трудових відносин з працівниками підприємства ОСОБА_1 телефонували 
		15 січня 2018 року за номером телефону - НОМЕР_1 та 16 січня 2018 року 
		за номером телефону його матері ОСОБА_3 - НОМЕР_2 , проте за цими номерами ніхто не відповідав на дзвінки (а.с. 35 зворот, 36, 47).
		Згідно з довідкою ТОВ «Краснолиманське» з 01 січня 2014 року до 01 жовтня 
		2014 року годинна тарифна ставка гірника підземного 3 розрядку першої групи складала 30,35 грн за годину. З 15 січня 2018 року до 31 травня 2023 року годинна тарифна ставка гірника підземного 3 розрядку першої групи: 01 січня 2018 року - 45,24 грн; 01 вересня 2018 року - 47,25 грн; 01 січня 2019 року - 51,54 грн; 01 липня 2019 року - 54,03 грн; 01 лютого 2020 року - 56,47 грн; 01 січня 2021 року - 
		58,57 грн; 01 липня 2021 року - 61,40 грн; 01 грудня 2021 року - 64,23 грн; 01 липня 2022 року - 67,32 грн; 01 грудня 2022 року - 69,25 грн (а.с.41, 45).
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
		і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до статті 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
		Статтею 113 КЗпП України врегульовано порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції)
		Згідно з частиною першою вказаної статті КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
		Відповідно до частини третьої статті 113 КЗпП України за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
		Згідно з частиною другою статті 7 Закону України «Про охорону праці» працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства з участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а в разі виникнення конфлікту - відповідним органом державного нагляду за охороною праці з участю представника профспілки. За період простою з цих причин не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток.
		У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
		Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. 
		Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази               за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Ураховуючи викладене, суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем вимог про стягнення заборгованість по заробітній платі за період з 15 січня 2018 року 
		по 31 липня 2023 року, оскільки ТОВ «Краснолиманське» з 15 січня 2018 року довело, що поновило свою господарську діяльність у повному обсязі, простій товариства закінчився,  ОСОБА_1 з вказаної дати до роботи у товаристві не приступив й не виконував її, тому відсутні правові підстави для стягнення заробітної плати з часу закінчення простою у товаристві. 
		Верховний Суд погоджується з висновком судів про те, що 
		ТОВ «Краснолиманське»вчиняло дії для повідомлення позивача про поновлення трудових відносин у січні 2018 року, а саме згідно з актом ТОВ «Краснолиманське» про повідомлення працівника про закінчення простою на підприємстві від 18 січня 2018 року з метою врегулювання трудових відносин з працівниками підприємства ОСОБА_1 телефонували 15 січня 2018 року за номером телефону - НОМЕР_1 та 16 січня 2018 року за номером телефону його матері 
		ОСОБА_3 - НОМЕР_2 , проте на дзвінки за цими номерами ніхто не відповідав (а.с. 35 зворот, 36, 47). Вказані висновки суду спростовують доводи касаційної скарги про те, що відповідачем не було повідомлено позивача про закінчення простою. 
		Суди дійшли вірного висновку про те, що направлення позивачем на адресу 
		ТОВ «Краснолиманське» за період з 2014 року по 2023 рік заяв про звільнення, які товариство не отримало та вони повернулися на адресу позивача, не є належним доказом того, що роботодавець не звільняє ОСОБА_1 та вчиняє простій, що спростовує доводи касаційної скарги про те, що відповідачем не забезпечено позивача роботою, а простій виник унаслідок бездіяльності товариства. 
		Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду 
		у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 
		від 18 червня 2019 року у справі № 235/1739/18 (провадження № 61-1250 св 19)
		Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 07 вересня 
		2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 грудня 2023 рокузалишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                       Б. І. Гулько
		 
		                                                                                                Г. В. Коломієць
		 
		Д. Д. Луспеник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...