Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 570/3055/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 26.01.2024. Зареєстровано: 27.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2024.
Дата набрання законної сили: 25.01.2024
Номер судового провадження: 22-ц/4815/103/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		25 січня 2024 року 
		м. Рівне
		 
		Справа № 570/3055/22
		Провадження № 22-ц/4815/103/24
		 
		Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		судді доповідача  Шимківа С.С.,
		суддів:   Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.
		 
		учасники справи: 
		позивач   ОСОБА_1 ,
		відповідач  ФОП ОСОБА_2 ,
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 на рішення Рівненського районногосуду Рівненськоїобласті від 17жовтня 2023року (ухвалене у складі судді Остапчук Л.В., повний текст рішення суду виготовлено 27 жовтня 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів, -
		 
		   в с т а н о в и в :
		 
		У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів.
		Позов мотивований тим, що 11 листопада 2021 року вона звернулася в Центр лазерної косметології "Лазерхауз", що розташований в м.Рівне по вул.Гетьмана Мазепи, № 3 для проведення медичної процедури, а саме: лазерної епіляції і оплатила вартість послуги, проведеної у день звернення, а також здійснила авансовану оплату вартості такої ж послуги, яку їй повинні були надати в майбутньому на загальну суму 3732,00 грн.
		На наступний день після проведення процедури лазерної епіляції її ноги (гомілки) почали нестерпно пекти і на них утворилися дрібні поодинокі пухирці, а після звернення до лікарів їй було діагностовано постопіковий дерматит, променевий опік обох гомілок (еритема) І-ІІ А ст. внаслідок застосування лазерної епіляції ЗС-гомілок.
		Вказує, що на її звернення з приводу повернення коштів у зв`язку з неналежно наданими послугами відповідачка відмовилася повертати сплачені нею кошти.
		Просила суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 , яка здійснює свою господарську діяльність із використанням торгової марки Центр лазерної косметології "Лазерхауз", суму оплати за неякісно надані послуги та аванс за наступні послуги в загальній сумі 3732,00 грн., моральну шкоду в сумі 5000,00 грн. та судові витрати по справі.
		Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 17 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів задоволено частково.
		Стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , яка використовує марку Центру лазерної косметології "Лазерхауз", на користь ОСОБА_1 :
		- суму оплати за неякісно надані послуги та аванс за наступні послуги в загальній сумі 3732 (три тисячі сімсот тридцять дві) гривні 00 копійок;
		- моральну шкоду в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок. 
		Рішення суду мотивовано тим, що оскільки через неналежне виконання ФОП ОСОБА_2 зобов`язань щодо надання послуг лазерної епіляції вимоги позивачки щодо стягнення з неї суми оплати за неякісно надані послуги та авансу за наступні послуги, в загальній сумі 3732 грн є обґрунтованими. В результаті неналежно наданих послуг позивачці було заподіяно моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню у розмірі 3000 грн. 
		Не погоджуючись із рішенням суду, ФОП ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
		У поданій апеляційній скарзі зазначає, що вона не здійснювала свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .
		Додає, що у справі відсутні належні лабораторні та діагностичні дослідження стану позивачки, а документи з назвою "Огляд лікаря" складений з порушенням Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 028/о "Консультативний висновок спеціаліста", затвердженої наказом МОЗ від 14 лютого 2012 року № 110, оскільки написаний без дотримання зазначення всіх необхідних відомостей згідно вимог до такого роду медичної документації.
		Суд першої інстанції без достатніх правових підстав встановив, що ОСОБА_3 є лікарем-дерматологом.
		Копія консультативного висновку лікаря-спеціаліста ОСОБА_4 від 16.11.2021 року та документу з назвою "Огляд лікаря" ОСОБА_3 від 13.11.2021 року, на які послався суд першої інстанції не є допустимими доказами по справі.
		Додає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту заподіяння їй моральних страждань та обґрунтованості розміру відшкодування моральної шкоди.
		Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
		Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що 11 листопада 2021 року ОСОБА_1 отримала послуги лазерної епіляції у Центрі лазерної косметології "Лазерхауз" за адресою: вул. Гетьмана Мазепи, будинок 3.
		У день звернення нею було оплачена вартість отриманих послуг, а також авансова вартість таких послуг, які мали бути надані в майбутньому. 
		13 листопада 2021 року вона звернулася до лікаря дерматолога ОСОБА_5 , яка діагностувала у неї постопіковий дерматит. На підтвердження вказаної обставини до позовної заяви долучено довідку лікаря від 13.11.2021 року (а.с. 5).
		Згідно консультаційного висновку спеціаліста лікаря-комбустіолога КП "Рівненська обласна клінічна лікарня" Юркевич О.М. від 16.11.2021 року, у позивачки було діагностовано променевий опік обох гомілок (еритему) І-ІІ А ст. внаслідок застосування лазерної епіляції ЗС-гомілок (а.с. 5).
		За отримані у Центрі лазерної косметології "Лазерхауз" послуги ОСОБА_1 було сплачено 3732,00 грн., про що свідчить копія чеку № Л00000378266 від 11 листопада 2021 року (а.с. 4).
		У вказаному розрахунковому документі було відображено найменування суб`єкта господарювання - ФОП ОСОБА_2 код ІНН НОМЕР_1 та адреса АДРЕСА_2 .
		Як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_1 було отримано послуги лазерної епіляції у центрі лазерної косметології "Лазерхаус" за адресою: АДРЕСА_1 .
		Центром лазерної косметології "Лазерхауз" було змінено адресу здійснення господарської діяльності (станом на 04 травня 2021 року) з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1 , а також було змінено суб`єкта господарювання з ФОП ОСОБА_2 на ФОП ОСОБА_6 (про що свідчить надана ним копія договору оренди нежитлового приміщення № 04-21/5 від 01 квітня 2021 року) при цьому в самій програмі, через яку друкуються чеки, що підтверджують надання послуг не було змінено назву ФОП та адресу здійснення діяльності.
		Згідно висновку спеціаліста лікаря-комбустіолога КП "Рівненська обласна клінічна лікарня" Юркевич О.М. від 16.11.2021 року, у позивачки було діагностовано променевий опік обох гомілок (еритему) І-ІІ А ст. внаслідок застосування лазерної епіляції ЗС-гомілок (а.с. 5).
		Вказаний медичний висновок містить кутовий штамп медичного закладу та печатку і заповнений на бланку форми первинної облікової документації, є належним та допустимим доказом, згідно вимог ст.ст. 77, 78 ЦПК України та не викликає сумнівів у своїх достовірності.
		22 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Центру лазерної косметології "Лазерхауз" з заявою про повернення їй коштів в сумі 2056 (дві тисячі п`ятдесят шість) гривень у зв`язку з неналежно наданими послугами, на що 20 грудня 2021 року отримала від Центру лазерної косметології "Лазерхауз" відмову (а.с. 6-7).
		Згідно ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
		У даній справі між сторонами виникли договірні зобов`язання, оскільки послуги було надано позивачці відповідно до публічного договору, що зазначено, зокрема у долученому до позову чеку на оплату послуг.
		Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		За ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Пунктом 17 частини 1 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
		Згідно п.19 ч.1 ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
		Відповідно до п.1 ст.14 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров`я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.
		Пунктом 4 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
		Оскільки внаслідок неналежного надання Центром лазерної косметології "Лазерхауз" позивачці послуг лазерної косметології, було завдано шкоду її здоров`ю, висновок суду першої інстанції про порушення Центром лазерної косметології "Лазерхауз" договірних зобов`язань та обґрунтованість позовних вимог про повернення коштів за неякісно надані послуги в загальній сумі 3732,00 грн є правильним.
		Доводи апеляційної скарги про безпідставність стягнення судом моральної шкоди у розмірі 3000 грн спростовуються обставинами справи та вимогами чинного законодавства, з огляду на наступне.
		За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому, одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і в немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.
		Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).
		Згідно з частинами першою та другою статті 23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Згідно з частиною першою статті 201ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 611ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Тобто законодавець вказує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства, зокрема статей 4, 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
		Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
		Згідно з преамбулою Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
		За змістом частини другої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		З огляду на викладене слід зазначити, що виходячи з положень статей 16 і 23ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
		Статті 4 та 22 Закону України "Про захист прав споживачів" прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
		Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4 (із змінами і доповненнями), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру і обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) і з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості і справедливості.
		Оскільки ОСОБА_1 , в результаті неналежно отриманих послуг лазерної епіляції, було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася в стражданнях, зумовлених необхідністю проходити лікування, висновок суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги про відшкодування такої шкоди у розмірі 3000 грн є правильним.
		При визначенні розміру моральної шкоди місцевим судом враховано характер і обсяг завданих позивачці страждань, а також вимоги розумності та справедливості.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
		Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.
		Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
		Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Рівненського районногосуду Рівненськоїобласті від 17жовтня 2023року - без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач Шимків С.С.
		 
		Судді: Ковальчук Н.М.
		 
		Хилевич С.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...