ICU Weekly від 08 квітня 2024 року

ICU Weekly від 08 квітня 2024 року

ICU Research

Ринки: Сильні макроекономічні дані знову погіршують очікування за ставками

Нові свідчення стійкого економічного зростання, особливо в США, змусили ринки вкотре послабити свої очікування щодо зниження ставок центральних банків цього року. Разом із підвищенням цін на нафту й загрозою ескалації конфлікту на Близькому Сході це негативно вплинуло на ринки акцій та облігацій.

Згідно з даними департаменту праці США, працедавці найняли в березні значно більше працівників, ніж очікувалось економістами, і до того ж підтримували жваве зростання середніх заробітних плат. Крім того, рівень безробіття в країні знову знизився до 3.8% з 3.9% у лютому. Інші дані також показали, що американці збільшили споживання в лютому ще на 0.4% м/м і знизили рівень збережень до найнижчого рівня з грудня 2022 р. Крім того, дані опитувань ISM уперше з 2022 р. показали зростання ділової активності у виробничому секторі в березні.

У Єврозоні березневі показники індексу споживчої інфляції виявилися трохи нижчими за очікування, втім, зростання базової складової індексу склало 2.9% р/р, що зберегло побоювання стійкої інфляції через високий попит на робочу силу й значне зростання заробітних плат. Водночас березневі опитування за індексами PMI показали зростання ділової активності в Єврозоні вперше з травня минулого року.

Усі ці позитивні економічні дані в тижневому підсумку негативно вплинули на ринки, які вкотре були змушені переглянути свої оцінки динаміки ставок у цьому році. Зокрема закладена у ф’ючерсні котирування ймовірність зниження ставок ФРС у травні зменшилася майже до нуля, тоді як шанси менших та незмінних ставок у червні майже зрівнялися.

Офіційні представники ФРС, зокрема голова Джером Пауелл, у своїх публічних коментарях минулого тижня продовжували висловлюватися проти занадто поспішного зниження ставок, а деякі високопосадовці до того ж допустили, що цьогорічне зниження ставок буде меншим за поточний середній прогноз членів Федерального комітету з відкритого ринку.

Додатково посилило негативні настрої зростання цін на нафту. Ціни на марку Brent зросли минулого тижня на 4% до $91 за барель, найвищої позначки з жовтня 2023 р., на тлі заходів країн блоку ОПЕК+ з обмеження видобутку, а також страхів розростання конфлікту Ізраїлю з Іраном та іншими мусульманськими країнами.

Тож за підсумками тижня дохідності десятирічних казначейських облігацій США стрибнули на 20 б.п. До 4.40%, а для дворічних – на 13 б.п. До 4.75%, в обох випадках до максимальних позначок з листопада. Індекс вартості єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBI, знизився за тиждень на 0.8%. Американський індекс акцій S&P 500 втратив за тиждень 1.0%, Nasdaq Composite - 0.8%, глобальний All-world FTSE - 0.9%, а європейський Stoxx 600 – 1.2%.

Погляд ICU: Хоча погіршення очікувань за ставками в цілому за тиждень негативно вплинуло на ринки, їхня реакція на окремі порції даних була доволі змішаною. Так, пя’тнична публікація звітів про зайнятість хоч і спричинила падіння вартості облігацій, водночас викликала відскок угору котирувань на ринках акцій після їхнього падіння напередодні. Така відмінність, зокрема, може пояснюватися тим, що ринки акцій більш позитивно сприймають перспективи сильнішої економіки, адже це сприяє зростанню прибутків компаній.

Наразі ж нових позитивних макроданих ще не достатньо, щоби ФРС та ЄЦБ змінили свої поточні прогнози або плани стосовно ставок. Утім публікація цього тижня індексу споживчих цін США за березень у разі підтвердження стійкої високої інфляції може стати переламною точкою.


Облігації: Мінфін продовжує знижувати ставки за ОВДП

Минулого тижня Мінфін знову скористався можливістю й знизив ставки за ОВДП на первинному ринку. На вторинному ринку інтерес інвесторів розділився між тримісячними та річними ОВДП.

На первинному аукціоні попит зосередився на річних облігаціях та перевищив пропозицію майже удвічі. Це дозволило Мінфіну знизити ставку відсікання на 10 б.п. до 16.25%. Це вже на 55 б.п. менше, ніж ставка за аналогічним інструментом, що була до рішення НБУ знизити облікову ставку та ставки за депозитними сертифікатами кілька тижнів тому. Також Мінфін знизив на 10 б.п. до 17.1% ставку відсікання за дворічними облігаціями, відхиливши майже чверть і так незначного попиту на цей інструмент. Водночас за трирічними ОВДП, щоб знизити ставки, потрібно було б відхилити майже весь попит, тож Мінфін вирішив залишити їх на попередньому рівні. Більше деталей в огляді аукціону.

На вторинному ринку загальний обсяг торгівлі ОВДП минулого тижня скоротився приблизно на 7% до 6.5 млрд грн зі зменшенням частки валютних облігацій з 20% до 18%. Найбільше протягом тижня торгувалися два випуски гривневих ОВДП з приблизно однаковою часткою в загальному обсязі укладених угод – по 18%. Це тримісячні ОВДП з погашенням наприкінці червня цього року та річні облігації з погашенням наприкінці квітня наступного року (цей випуск річних ОВДП Мінфін розміщує наразі на первинних аукціонах).

Найбільш активно минулого тижня збільшували свій портфель фізичні особи, на 1.6% за тиждень, майже відновивши його до рівня, що був до значних погашень у березні. Водночас нерезиденти після двох тижнів активного інвестування скоротили свій портфель на 0.6%.

Погляд ICU: Міністерство фінансів продовжує використовувати конкуренцію за коротші інструменти й знижує ставки за ними за найменшої нагоди. Водночас параметри попиту на трирічні облігації залишаються дуже близькими, інвестори не поспішають за них конкурувати та давати Мінфіну можливість продовжити зниження ставок і за цим інструментом.

Відповідно крива дохідностей стала більш крутою, а премія за строковість для трирічних ОВДП порівняно з річними збільшилася з 180 б.п. перед рішенням НБУ знизити свої ставки до 205 б.п. минулого тижня. Високий інтерес до коротших інструментів як на первинному, так і на вторинному ринку дозволяє припустити, що цього тижня Мінфін ще матиме можливість знизити ставки за річними ОВДП. Однак навряд чи буде достатнє поле для маневру за дворічними та трирічними ОВДП.


Облігації: Інвестори займають вичікувальну позицію

За відсутності важливих новин інвестори очікують на початок переговорів щодо реструктуризації. Тож особливих змін на ринку єврооблігацій не відбувалося, а ціни перебували в глобальному тренді ринків, що розвиваються, і продовжили поступово знижуватися.

Загалом за минулий тиждень ціни знизилися ще на 1.4%, тож зниження від піку березневого ралі за два тижні вже сягнуло 2.9%. Ціни змістилися в діапазон 28.5-37.5 центів за долар із розширенням діапазону цін для паперів із різним терміном погашення до 13.4%. Водночас ціна ВВП-варантів знизилася за тиждень усього на 0.8% і залишається вище 55 центів за долар умовного номіналу. Індекс EMBI за минулий тиждень знизився на 0.8%.

Погляд ICU: Наразі інвестори зосередили свою увагу на дискусії в Конгресі США щодо пакету допомоги Україні та очікують на відновлення роботи Палати представників цього тижня. Але набагато більш важливим буде початок переговорів щодо реструктуризації боргу, на який деякі інвестори очікують у квітні. Однак, Мінфін майже гарантовано забажає все ж дочекатися вирішення питання з пакетом допомоги в Конгресі США, щоб розпочати реструктуризацію. Тому за відсутності інших важливих новин інвестори найближчим часом займатимуть очікувальну позицію.


FX: Дисбаланси на валютному ринку зменшилися

Минулого тижня перевага попиту над пропозицією на міжбанківському ринку зменшилася, дозволивши НБУ проводити менші інтервенції та розвернувши рух курсу гривні в бік укріплення.

Із середи операції клієнтів банків на міжбанківському ринку почали вирівнюватися, і купівля юрособами валюти переважала продаж лише на $20 млн у середу. Вже у четвер юрособи продали валюти на $48 млн більше ніж купили. Тож загалом за підсумками чотирьох робочих днів дефіцит валюти в операціях клієнтів зменшився до $205 млн, або на третину порівняно з аналогічним періодом останнього тижня березня. Тож після ослаблення у вівторок до 39.23 грн/$, до кінця тижня офіційний курс посилився на 1.2% до 38.84 грн/$, або на 0.4% за тиждень.

На роздрібному ринку минулого тижня чиста купівля валюти населенням зросла майже удвічі до $151 млн переважно за рахунок різкого збільшення купівлі безготівкової валюти в перші дні місяця. Обсяги чистої купівлі безготівкової валюти склали $35 млн за підсумками чотирьох робочих днів порівняно з $8 млн чистого продажу за аналогічний період попереднього тижня. Готівковий курс у системно важливих банках за підсумками тижня посилився на 0.3% до 38.8-39.3 грн/$.

Збільшення купівлі валюти в роздрібному сегменті не завадило зменшенню загального дисбалансу на валютному ринку й дозволило НБУ зменшити обсяг тижневих інтервенцій на 26% до $484 млн.

Погляд ICU: У торгову сесію вівторка додався відкладений попит із п'ятниці та понеділка, оскільки в багатьох країнах у ці дні були пасхальні вихідні. Дефіцит валюти у вівторок майже сягнув максимуму за три місяці, що й спровокувало значне ослаблення курсу гривні. Але вже з середи спостерігалось зменшення обсягів торгів та зближення обсягів купівлі та продажу валюти юрособами. Збільшення обсягів купівлі безготівкової валюти населенням є типовим для початку місяця й спричинене відкриттям нових лімітів на купівлю валюти онлайн.


Економіка: Резерви НБУ різко зросли завдяки міжнародній допомозі

Валові резерви НБУ різко зросли на 18% у березні та на 8% від початку року до $43.8 млрд, оскільки міжнародні партнери надали рекордно високі місячні обсяги міжнародної допомоги.

Найбільшими кредитами в березні стали транш від ЄС обсягом 4.5 млрд євро, кредит $1.6 млрд від Японії, кредит $1.5 млрд від Канади та $0.9 млрд від МВФ. Тим часом НБУ витратив протягом місяця $1.8 млрд на інтервенції на валютному ринку, щоб тримати курс гривні контрольованим. Також Україна повернула зовнішні борги загальним обсягом $1.0 млрд, передусім МВФ.

Погляд ICU: Місячні припливи міжнародної допомоги в березні були рекордно високими. Однак надходження коштів неодмінно знизяться в наступних місяцях. Тож резерви НБУ, які зараз перебувають на рекордному рівні, також поступово знижуватимуться. Проте вони, ймовірно, залишатимуться на рівні понад $40 млрд протягом усього 2024 року та наприкінці року будуть перевищувати рівень кінця 2023 року, який складав $40.5 млрд.

Report Page