ICU Weekly від 01 квітня 2024 року

Ринки: Нові ознаки уповільнення інфляції в США

Минулого короткого тижня перед католицьким Великоднем на фінансових ринках не відбулося значних рухів. Утім, оприлюднені вже після закриття ринків нові дані споживчих витрат знову засвідчили подальше уповільнення інфляції в США, що може надати ринкам нового позитивного імпульсу вже цього тижня.

Згідно з оприлюдненими минулої п’ятниці даними, ціновий індекс індивідуальних споживчих витрат (PCE) у США зріс у лютому на 0.3% м/м, або на 2.5% р/р, як і очікувалося консенсус-прогнозом, після зростання на 0.4% м/м і 2.4% р/р у січні. Базова складова індексу, яка не враховує зміни цін на продукти харчування й пальне і є одним із ключових індикаторів інфляції для ФРС, зросла за лютий на 2.8% р/р після зростання на 2.9% у січні. Водночас скориговані на інфляцію обсяги споживання разом з індексом споживчих настроїв, складеним Мічиганським університетом, перевершили очікування.

Публікація даних PCE була ключовою подією минулого тижня, яка відбулася вже після закриття ринків на свята. В очікуванні ж цих даних ринки були малоактивні. Дохідності казначейських облігацій США залишилися практично на попередніх рівнях: 4.20% для десятирічних інструментів і 4.62% - для дворічних. Індекс вартості єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBI, зріс за тиждень лише на 0.1%. Американський індекс акцій S&P 500 додав за тиждень 0.4%, водночас Nasdaq Composite втратив 0.3%. Глобальний All-world FTSE зріс за тиждень на 0.3%, а європейський Stoxx 600 – на 0.6%.

Водночас на сировинних ринках ціни за підсумками тижня переважно зросли, незважаючи на таку ж невисоку торгову активність. Одним із ключових факторів зростання стала консолідація позицій у сировинних контрактах інвестиційними фондами, які готувалися до закриття кварталу.

Ціни на нафту (+2% за тиждень) були до того ж підтримані заявою російського міністерства енергетики про плани скоротити нафтовидобуток у 2кв24 у відповідності з квотами ОПЕК+. Найбільше ж за тиждень упали ціни на залізну руду (-7%) на новій хвилі песимізму щодо слабкого стану сектору китайської нерухомості.

Погляд ICU: Нові ознаки уповільнення інфляції в США на основі даних PCE будуть сприйняті ринками зі значним полегшенням після того, як зростання індексу споживчих цін прискорилося в січні й лютому. Водночас ФРС потребуватиме подальших даних, щоби пересвідчитися, що інфляція дійсно дотримується тренду уповільнення. До тих пір центральний банк навряд чи поспішатиме зі зниженням ставок. Наразі ринки продовжують очікувати, що найбільш імовірно перше зниження ставок ФРС станеться в червні.

Облігації: Дохідність ОВДП далі знижується

Минулого тижня Міністерство фінансів продовжило знижувати ставки за ОВДП на первинному ринку, хоча й меншими темпами. Дохідності на вторинному ринку також знизилися.

Минулого тижня Міністерство залучило до бюджету понад 12 млрд грн з урахуванням $74 млн у валюті. Мінфін розмістив увесь запланований обсяг гривневих ОВДП з терміном погашення через рік та два. Лише попит на трирічні облігації наразі менший, ніж пропозиція від Міністерства фінансів. Удруге поспіль емітент знизив ставки за всіма гривневими ОВДП, завдячуючи високій конкуренції між учасниками розміщення. Більше деталей в огляді аукціону.

Найбільше учасники аукціону конкурували за річні облігації. Вони відреагували на зниження ставок за депозитними сертифікатами НБУ та подавали заявки на аукціон також із нижчими ставками переважно на найкоротший із пропонованих інструментів. Мінімальна ставка в заявках за річними паперами знизилася на 58 б.п. До 16.12%, а максимальна – на 15 б.п. До 16.45%. Пропонований до розміщення обсяг був обмежений, тож були задоволені лише заявки з нижчими ставками.

Загалом за два тижні ставки за річними ОВДП знизилися на 45 б.п. До 16.35%, за дворічними облігаціями на 40 б.п. До 17.2% і за трирічними паперами найменше – на 20 б.п. До 18.3%.

На вторинному ринку торгівля гривневими ОВДП зросла й зосередилася в більш тривалих термінах обігу. Дохідності поступово знижувалися подібно до змін на первинному ринку. Найбільш активно збільшували свої портфелі фізичні особи та нерезиденти.

Погляд ICU: Риторика НБУ в опублікованих підсумках дискусії Комітету з монетарної політики посилює очікування ринку, що Національний банк може вдатися до чергового зниження ставок наприкінці квітня й у червні. Тож банки вочевидь збільшують вкладення в коротші з пропонованих Мінфіном облігації, щоб зафіксувати поточну дохідність і згодом поступово зменшити вкладення в тримісячні депозитні сертифікати. Також прагнення зафіксувати поточні дохідності помітні й серед інших інвесторів, які переважно вкладають кошти на вторинному ринку.

Облігації: Мінфін продовжує позичати більше, ніж погашає

У березні Міністерство фінансів залучило на внутрішньому ринку на 31% більше коштів, ніж здійснило погашень ОВДП.

У березні Міністерство фінансів погасило 17.9 млрд грн гривневих облігацій і $251.9 млн валютних ОВДП. Водночас за місяць бюджет отримав 33 млрд грн та $281 млн, що перевищило обсяги погашень. Тож за місяць запозичення в гривні були більшими за погашення на 84%, а у валюті майже на 12%. Загалом за 1кв24 запозичення були на 31% більшими за погашення, тож чисті запозичення Мінфіну в усіх валютах склали еквівалент 27.7 млрд грн у 1кв24. Рівень рефінансування в розрізі валют склав 187% у гривні, 95.5% у доларах США та 93% в євро.

У квітні Мінфіну необхідно погасити лише 4.5 млрд грн ОВДП. Але в травні суми зростуть до 19 млрд грн та 277 млн євро. У 2кв24 Міністерство традиційно пропонуватиме гривневі ОВДП з погашенням через рік, два та три, а також валютні ОВДП у доларах США та євро.

Погляд ICU: Міністерство фінансів покращило рефінансування погашень ОВДП у березні й підвищило рівень рефінансування (сукупно в усіх валютах) за підсумками 1кв24 до 131% зі 119% за підсумками двох місяців цього року. З великою ймовірністю показники рефінансування боргу покращаться і за результатами квітня.

Облігації: Ціни єврооблігацій відкоригувалися після швидкого ралі

Ціни українських єврооблігацій незначно скоригувалися минулого тижня після активного кількаденного ралі наприкінці попереднього тижня, проте ціни на варанти помітно підросли.

Минулого тижня ціни українських єврооблігацій поступово знижувалися, але дуже повільно, в середньому на 1.6%, та змістилися в діапазон 29-38 центів за долар зі збереженням діапазону цін для паперів із різним терміном погашення 12.2%. Водночас ціна ВВП-варантів зросла на 16% до майже 56 центів за долар умовного номіналу. Індекс EMBI за минулий тиждень майже не змінився.

Погляд ICU: Минулого тижня оптимізм інвесторів, спричинений комунікацією МВФ, поступово вичерпався, тож ралі завершилося незначною і повільною корекцією. Водночас згадка в меморандумі МВФ про те, що виплати за варантами вперше враховуються в аналізі стійкості боргу, підвищило інтерес до цього інструменту. Додала позитиву і публікація Держстатом у четвер попередньої оцінки ВВП за 2023 рік. Тож тепер ВВП-варанти вперше коштують більше, ніж напередодні великої війни. Найближчим часом на ціни переважно впливатимуть очікування розгляду допомоги США в Конгресі та оприлюднення умов реструктуризації.

FX: Ринкові дисбаланси тиснуть на курс гривні

Дефіцит валюти на міжбанківському ринку зберігався більшу частину минулого тижня, тож НБУ довелося знову продавати чимало валюти з резервів, щоб стримати ослаблення гривні.

Обсяги торгів валютою на міжбанківському ринку змінилися несуттєво, а дефіцит валюти зріс на 7% (за чотири робочі дні порівняно з аналогічним періодом попереднього тижня). Тож більшу частину тижня офіційний курс гривні коливався на рівні 39.22-39.34 грн/$ і лише тимчасово посилився в п'ятницю до 39 грн/$.

У роздрібному сегменті чиста купівля валюти населенням зросла на 10% до $77 млн (за підсумками чотирьох робочих днів). Готівковий курс у системно важливих банках за підсумками тижня послабшав на 0.4% до 38.9-39.4 грн/$.

Підвищений дефіцит валюти змусив НБУ продати майже $655 млн, що лише на 4% менше, ніж за попередній тиждень.

Погляд ICU: Валютний ринок залишався під тиском великих обсягів купівлі валюти на міжбанківському ринку, які, ймовірно, стосувалися імпортних контрактів державних установ, пов'язаних з обороною. Також могли збільшитися й закупівлі палива, щоб забезпечити проведення весняно-польових робіт. Водночас роздрібний сегмент слабко реагував на тривалі дисбаланси міжбанківського ринку переважно коливанням курсу слідом за офіційним і лише незначним зростанням обороту готівкового ринку та мінімальним збільшенням чистої купівлі валюти населенням.

Економіка: ВВП України зріс на 5.3% у 2023 році

Реальний ВВП України зріс на 5.3% протягом 2023 року після викликаного війною різкого падіння на 28.8% у 2022 році. Економічне відновлення підтримувалося значними урядовими видатками та внутрішнім споживчим попитом.

Номінальний ВВП склав 6,538 млрд грн (+25% р/р). У валютному еквіваленті ВВП сягнув $179 млрд (+10% р/р) за середньорічним офіційним курсом.

Минулорічне відновлення значною мірою стало можливим завдяки зростанню ролі уряду в економіці через значні видатки на сектор оборони та національної безпеки. Державне споживання сягнуло 42% номінального ВВП порівняно із 18% у 2021 році. Зростання інвестицій (валового нагромадження капіталу) на 53% - це також переважно результат значних урядових видатків на придбання військового обладнання.

Відновлення внутрішнього приватного попиту також відіграло вагому позитивну роль. Водночас внесок зовнішньої торгівлі у зміну ВВП був негативним. Експорт скоротився на 5.4% в реальному вимірі через труднощі із логістикою протягом минулого року. Імпорт же зріс на 8.5%, тож саме він значною мірою задовольнив зростання внутрішнього попиту.

Погляд ICU: Поступове відновлення економіки продовжиться цьогоріч, проте уже повільнішими темпами. Ми очікуємо зростання на 5%, якщо не реалізуються нові вагомі безпекові ризики. Зростання ВВП цьогоріч і надалі буде забезпечуватися відновленням внутрішнього попиту завдяки зростання реальних заробітних плат в умовах дуже низької інфляції. Експорт також може стати двигуном економічного зростання завдяки роботі чорноморського коридору, через який експортується широке коло сировинних товарів. Ключовий ризики для економічного відновлення – відновлення російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.